ОХОРОНА ПРАЦІ

ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВ ПТНЗ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ.

​

    Інтелектуалізація праці в умовах науково-індустріального виробництва зумовлює потребу творчого мислення.

    Творчість - це діяльність, яка породжує дещо якісне, що визначається неповторністю, оригінальністю і суспільно корисною значущістю.

   Зміст праці в сучасних умовах вимірюється не тільки ступенем його інтенсивності, але і рівнем прояву творчості. Причому спостерігається об’єктивна тенденція – з розвитком суспільства інтенсивність і кількість фізичної праці убуває, а інтелектуального, творчого зростає. Змінюється і оцінка праці та працюючого. Все більшу суспільну значущість набуває творча праця, а значить і творчо працююча людина.

   Розвиток технічної творчості є вагомою соціально-економічною задачею і від її успішного рішення залежить загальний економічний і культурний рівень спільноти. Процес творчості - складний і багатоваріантний. Формування з раннього віку вміння створювати нові предмети спочатку в ідеальному вигляді, а потім втілювати їх в конкретних умовах, розвивається далі у професійній діяльності. Труд сучасної людини набуває все більш творчий характер.

   В сучасних умовах проблемі творчості і творчої особистості надають увагу філософи, соціологи, педагоги, психологи.     Психологи переконливо довели, що задатки творчих здібностей властиві будь-якій людині, будь-якій нормальній дитині. Відмінність полягає лише в масштабах досягнень і їх суспільної значущості.

Технічна творчість учнів – наймасовіша форма залучення їх до творчості. У визначенні поняття «технічна творчість учнів» існують дві точки зору – педагогічна і психологічна.

    Педагоги розглядають технічну творчість учнів не тільки як вид діяльності, направлений на ознайомлення учнів з різноманітним світом техніки, розвитку їх здібностей, але і як один із ефективних засобів трудового виховання і політехнічної освіти. Психологи більше уваги приділяють своєчасному виявлення здібностей учнів до певного виду творчості, встановленню рівня їх формування і послідовності розвитку. Іншими словами, в процес управління творчою діяльністю учнів психологи включають методи правильної діагностики творчих здібностей, які допоможуть зрозуміти в якому виді діяльності і за яких умов учні зможуть найбільш продуктивно проявити себе. Таким чином, з урахуванням педагогічної і психологічної точок зору, технічна творчість учнів – це ефективний засіб виховання, цілеспрямований процес навчання і розвитку творчих здібностей в результаті створення матеріальних об’єктів з ознаками корисності і новизни.

   Нове в технічній творчості учнів, в основному, носить суб’єктивний характер. Учні часто винаходять вже винайдене, а виготовлений виріб або ухвалене рішення є новим тільки для його творця, проте педагогічна користь творчої праці безперечна. Результат творчої діяльності учнів – комплекс якостей творчої особи: розумова активність, прагнення здобувати знання і формувати уміння для виконання практичної роботи, самостійність в рішенні поставленої задачі, цілеспрямованість, працьовитість, винахідливість. Технічна творчість знаходиться у складному взаємозв’язку із звичайним мисленням. По-перше, воно розвивається на основі звичайного мислення, тобто всі складові компоненти звичайного мислення властиві і технічному. Наприклад, однією з найважливіших операцій звичайного мислення є порівняння. Виявляється, без нього немислимо і технічне мислення. Те ж можна сказати і про такі операції мислення, як зіставлення, класифікація, аналіз, синтез та ін. Характерним є тільки те, що перераховані вище операції мислення в технічній діяльності розвиваються на технічному матеріалі. По-друге, звичайне мислення створює психофізіологічні передумови для розвитку технічного мислення. В результаті звичайного мислення, розвивається мозок учнів, їх асоціативна сфера, пам’ять, гнучкість мислення.

В той же час понятійно-образний апарат звичайного мислення не має в своєму розпорядженні тих понять і чинів, які необхідні для технічного мислення. Та і самі поняття по характеру в звичайному мисленні і технічному відрізняються між собою. Наприклад, поняття, взяті з матеріалознавства, технології металів та сплавів включають відомості з різних наук (фізики, хімії та ін..). Вони є не механічним конгломератом відомостей, а є єдністю істотних ознак технологічного процесу або явища, що розглядається з погляду різних наук. Але найважливішим є те, що в процесі технічного мислення не ставляться дві відносно самостійні задачі: формування понять, знань і навчання прийомам їх використання. Тут немає проблеми застосування знань тому що вона стоїть завжди сама собою. Вказані дві задачі злиті воєдино в часі, бо технічне поняття (яким би абстрактним воно не було по духу), за змістом за своїм змістом націлене на практичне використання тобто має прикладний характер.

   Особливу увагу в процесі технічної творчості учнів повинно надаватися формуванню технічних понять, просторових уявлень, умінь складати і читати креслення і схеми. В процесі технічної творчості учні неминуче удосконалюють свою майстерність у володінні та правильному користуванні креслярським, слюсарним, верстатним обладнанням та пристосуваннями.

   Удосконалюючи, свою майстерність, учні набувають особистісні можливості працівника, які в подальшому будуть дозволяти йому самостійно і ефективно реалізовувати цілі процесу над яким потрібно працювати.

   Важливе значення технічна творчість відіграє в розширенні політехнічного кругозору учнів. В процесі творчої технічної діяльності вони стикаються з потребою в додаткових знаннях про техніку: у вивченні спеціальної літератури, ознайомленні з новинками техніки, консультаціях фахівців.

   Виконання творчої роботи, часто буває пов’язана не лише зі створенням чогось принципово нового, а й може проявлятися на виконавчому рівні, тобто в новому переосмисленні й новому баченні вже існуючого об’єкта. Для того щоб успішно виконати завдання, що виникають у процесі планування, придбання необхідних матеріалів і створення об’єкта, необхідно не лише чітко усвідомити мету розробки того чи іншого об’єкта, мету тієї чи іншої проблеми, а й оволодіти методами їх виконання.

    Методи, які практично використовуються для розвитку творчої активності і технічної діяльності учнів, а також засоби, які забезпечують цей розвиток можна показати у вигляді діаграми:

​